Користувальницькькі налаштування

Налаштування сайту


література:подєбради_острів_української_культури

Український колумбарійЛіто – не тільки приємна пора відпусток та відпочинку, але й гарячковий час студентських екзаменів. Але історія міста Подєбрад знає приклад, як можна поєднувати і такі протилежні речі. Невелике, затишне, із старовинним замком, воно має особливу ауру – наповнювати позитивним настроєм та творчим натхненням. Недивно, що саме тут у першого гуситського короля Їржі з Подєбрад сяйнула геніальна думка щодо створення союзу європейських держав, яка випередила суспільно-політичний поступ Європи аж на 500 років. Можливо, кристалізації думок сприяє місцева вода? Дякуючи цілющим властивостям мінерального джерела, що було знайдено на території місцевого замку, місто у 20-х роках XX ст. перетворюється на відомий курорт. Майже одночасно примхлива доля утворює в Подєбрадах «острів української культури». У міжвоєнний період місто стає флагманом української технічної думки та освіти.

Це стало можливим завдяки унікальній програмі культурної допомоги українській еміграції, розробленої урядом Чехо-Словацької Республіки (ЧСР). У рамці цієї програми Міністерство сільського господарства ЧСР 16 травня 1922 року ухвалило розпорядження щодо відкриття Української господарської академії (У.Г.А.) як приватної вищої школи політехнічного типу, а Міністерство закордонних справ ЧСР взяло на себе її фінансування. І вже 22 червня того ж року, у розпал курортного сезону, до Подєбрад на навчання приїздять перші студенти, переважно незабезпечена українська молодь із Чехії, Польщі, Румунії, Болгарії, Югославії, Австрії, Німеччини, Франції, Туреччини та інших країн, що опинилася там після Першої світової війни. Навчальний заклад мав виразний національний характер за своїм лекторським складом, мовою викладання та завданнями, які ставив. Серед них найголовнішим було “дбати про технічний, сільськогосподарський та промисловий поступ Українського народу та цілого людства” (ЦДАЗУ м. Київ). Ці три пріоритетні напрямки викладання реалізовувалися трьома факультетами академії: 1) агрономічно-лісовим, 2) економічно-кооперативним та 3) інженерним, що в свою чергу складалися із різних підвідділів, налічували 59 кафедр, 114 лекторів і готували інженерів за 7 фаховими напрямками (див. на світлині). Із кількох кімнаток готелю на території замку, з яких починалася академія, цей навчальний заклад протягом перших чотирьох років свого існування перетворився у розгалужену інфраструктуру, а завдяки самовідданій і ледь не безоплатній праці свого викладацького складу (зарплатня професора академії налічувала близько 48 доларів, доцента – 41 долар!) вдалося випустити 162 перших випускників-інженерів. Усього за десять років своєї історії Українська політехніка в ЧСР, як було згодом перейменовано цю навчальну установу, випустила близько півтисячі спеціалістів технічного, економічного та сільськогосподарського профілю, які потім успішно працювали в різних країнах Європи та Америки. Крім того, академія нагромадила велику навчально- матеріальну базу: мала велику бібліотеку, 33 кабінети, 14 лабораторій, 2 ферми, 4 термінологічні комісії, 2 навчальні кооперативи, лісовий розсадник, тракторний гараж, метеорологічну станцію. Більшість навчальних посібників, приладдя, збірок створювалася самими викладачами та студентами політехніки. Наприкінці 20-х рр. фінансування Української політехніки в ЧСР з боку чеського уряду почало значно скорочуватися, і не дивлячись на різні заходи по знаходженню необхідних коштів, яких вживали викладачі і студенти академії, а також її колишні випускники з «Товариства прихильників Української політехніки в ЧСР», цей навчальний заклад із очною формою навчання зберегти не вдалося. Хоча у значно скороченому вигляді як «Український технічно-господарський інститут позаочного навчання» він продовжував свою роботу до початку Другої світової війни.

Українська господарська академія у часи свого розквіту займала близько 80 приміщень, розсипаних по всьому місту, але більша їх частина разом із юридичною адресою установи знаходилася на території замку. Зараз там розташовано музей Їржі з Подєбрад. Прагнучи знайти хоч якусь згадку про нашу видатну вищу школу, ми завітали туди. Але серед численних експонатів та інформаційних матеріалів – жодного про У.Г.А. в Подєбрадах! Єдиними уламками славної української минувшини в історії міста залишаються могили студентів та викладачів української політехніки, які збереглися на місцевому цвинтарі “Клук”. Їх там багато, але утримуються лише одиниці, зокрема «Український колумбарій», який було споруджено у 1933 р. на кошти викладачів та студентів У.Г.А. Там поховано квіт української інтелігенції: Д. Антоновича, А. Артимовича, Є. Чикаленка, Г. Шияніва, М. Бринського та інш.

Зараз на території замку в Подєбрадах знаходиться підготовче відділення Карлового університету, яке готує іноземців до вступу у вищі навчальні заклади Чехії. Кілька знайомих українок навчалися там цілий рік, але і не здогадувалися, що колись у тих же приміщеннях розміщувалася Українська політехніка в ЧСР. Меморіальна дошка про У.Г.А. на подєбрадському замку, напевно б, заповнила прогалину в історичних знаннях сучасного українця і вшанувала б той недосяжний подвиг української інтелігенції, яка спромоглися на чужині створити унікальний освітянський заклад, виховати генерацію українських фахівців, довівши всьому світу, що українська нація може бути інтелігентною і конструктивною…

література/подєбради_острів_української_культури.txt · Востаннє змінено: 2017/09/23 17:12 by memorial